ВУЗ ШАГ
 
Комунальний дошкільний навчальний заклад "КАЗКА"
 
_

Поради для батьків

 

            Копіювання дітьми             поведінки батьків

 

 Людина за своєю природою «частково» вільна і «частково» обумовлена. Зараз ми поговоримо про ту її частину, що є обумовленою, тобто яка підкоряється причинам та наслідкам.

Ворота в світ.

З’являючись на світ, маленька людина (дитина) бачить маму й тата, відчуває їх, відчуває себе, бачить світ, взаємодіє з ним, а з часом починає пізнавати себе і навколишній Всесвіт. Воротами в зовнішній світ для неї спершу будуть саме батьки. Через них дитина дізнається про те, що добре, а що погано, як на це «погано» і «добре» реагувати, до чого взагалі прагнути. Дитина довіряє батькам, вона щира, відкрита, чиста — вона не знає про те, що хтось може помилятися і навіть обманювати, для неї допоки ще таких понять не існує. По відношенню до життя вона пасивна, вбирає в себе, як губка, увесь досвід своїх батьків, довіряючи їм своє маленьке життя. На такій стадії розум дитини можна порівняти з жорстким диском персонального комп’ютера, а батьків — зі зовнішнім пристроєм, який підключений до нього. Взаємодія між батьками та дитиною — копіювання інформації із зовнішнього диску на жорсткий диск комп’ютера. Якою буде ця інформація — корисною чи не дуже — до певної міри залежить від батьків.

Приклади.

А тепер поміркуємо: життя не завжди складається гладко, бувають і негаразди, виникають проблеми, що вимагають певної відповідальності від людини. Ми долаємо ці проблеми або ж уникаємо їх, створюючи ілюзію того, що вони вже вирішилися. Коли ми чинимо так чи інакше, ми формуємо програму у своєму розумі, а виглядає вона загалом так: «певна умова — певне рішення». І чим частіше ми відтворюємо цей шаблон у своєму житті, тим сильніше укорінюється ця програма в нашому розумі, тим сильнішою є її влада, тим більшою мірою ми схильні чинити саме так, як уже колись це робили. Наприклад: я підійшов до вогню, підніс до нього руку, обпікся, мені боляче, наступного разу я не підноситиму до вогню руку, оскільки не хочу повторного болю. Цю програму, яка може врятувати нам життя, можна охарактеризувати як корисну, тож якщо ми передамо її дитині, то і їй вона буде теж корисною. Чи інший приклад: застілля, усі веселяться, розмовляють, а на столі — алкоголь в асортименті. Одним лише таким прикладом у дитини формується безліч програм: «весело, друзі, свято — треба, щоб було спиртне, інакше не повеселишся», «доросле життя починається тоді, коли я зможу так само, як дорослі, випивати», і т. ін. До яких наслідків приведе копіювання дитиною цих програм в майбутньому, можна лише здогадуватися. Адже усі ми зараз розуміємо, знаємо, маємо негативний досвід, пов’язаний з алкоголем: зруйновані життя — ті життя, які могли піти зовсім по іншим шляхом і привести людину до іншого майбутнього. Такі програми марні, шкідливі, їх впровадження приносить страждання, вони неправдиві та ілюзорні, оскільки замінюють істинні: людина за своєю природою щаслива, весела, вона не потребує якоїсь хімії, щоб відчути радість і бути з друзями, спілкуватися, підтримуючи відкриту, душевну бесіду, грати і танцювати, дихати на повні груди, споглядати життя в усьому його багатоманітні.

Як змінити програми.

Дуже просто. Замінити їх на інші: неправдиві — на істинні, марні — на корисні, і повністю припинити відтворення старих. Є певна подія, але реакція на неї вже не та, що була, а нова. Наприклад, я усвідомив, що багато в чому помилявся, що чинив не так, як треба, що подавав не найкращий, навіть шкідливий, приклад своїм дітям, і хочу змінитися. Хочу, щоб у майбутньому моя дитина ніколи не лаялася нецензурними словами у себе вдома — для цього я сам припиняю висловлюватися певним чином вдома, натомість культивую ввічливість, культурне спілкування, добро, зміцнюючи відповідну атмосферу і викорінюючи попередні негативні тенденції, які сам породив. Доки ще дитина маленька, вона багато часу проводить з батьками, перебуває у тому ментальному полі, яке створене ними. Якщо там чистота і порядок, якщо там добро і радість, то з дитям буде все гаразд і всяке пробудження в ній негативу різко зменшується.

Підсумок. На цю та подібні теми можна говорити багато, наводити приклади, аналогії, посилатися на щось і на когось. Але нам необхідно зрозуміти: діти — наше майбутнє, вони, можливо, продовжать те, що ми колись почали, ми передали їм естафету свого життя. Саме від нас нині залежить те, яким буде світ потім — після нас. Що ми посіємо, те й пожнемо. Тож давайте сіяти добро, бути щирими, люблячими, відкритими, радісними, здоровими, зрощувати в собі справжні Людські якості і допомагати іншим в цій справі.

 

 

вплив  мультфільмів на дитину 

 

                                                   

 

 

  Мультиплікаційні фільми невипадково улюблені дітьми різного віку. Яскраві, видовищні, образні, з одного боку, і прості, ненав'язливі, доступні з іншого, мультики, близькі за своїми розвиває, виховним можливостям казці, грі, живого людського спілкування. Персонажі мультиплікаційних фільмів демонструють дитині найрізноманітніші способи взаємодії з навколишнім світом. Вони формують у малюка первинні уявлення про добро і зло, еталони гарного і поганого поводження.

Через порівняння себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність крихти, розвивати його мислення і уяву, формувати його світогляд. Таким чином, мультфільм - це ефективний засіб виховання дитини.

 

Але не всі мультфільми, так корисні для наших дітей. На жаль, багато трансльовані сьогодні мультфільми побудовані психологічно, педагогічно чи етично безграмотно і можуть мати небезпечні для дитини наслідки.

Я перерахую ознаки "шкідливого мультика", від перегляду якого варто відгородити дитину:

1. Головні герої мультфільму агресивні, вони прагнуть завдати шкоди оточуючим, нерідко калічать чи вбивають інших персонажів, причому подробиці жорстокого, агресивного ставлення багаторазово повторюються, детально розкриваються. Наслідком перегляду такого мультфільму може стати прояв жорстокості, безжалісності, агресії дитиною в реальному житті.
2. "Погана" (не правильне) поведінка героїв мультфільму ніким не карається. Персонажа, що порушує загальноприйняті правила, ніхто не шльопає, не ставить в кут, не говорить, що так робити не можна. У підсумку, у маленького телеглядача закріплюється уявлення про допустимість подібних форм поведінки, знімаються табу, розхитується еталони гарного і поганого вчинку, допустимого і неприйнятного поведінки.


3. Демонструються небезпечні для життя дитини форми поведінки, повторювати які у реальній дійсності недоцільно, нерозумно і навіть просто небезпечно. Перегляд таких прикладів для наслідування може обернутися для дитини зниженням порога чутливості до небезпеки, а значить потенційними травмами.


4. Використовуються несимпатичні, а часом навіть потворні герої. Для дитини зовнішність ляльки-мультяшки має особливе значення. Позитивні персонажі повинні бути симпатичними або навіть красивими, а негативні - навпаки. У випадку, коли всі персонажі жахливі, потворні, страшні незалежно від їх ролі, у дитини немає чітких орієнтирів для оцінки їх вчинків. Крім того, коли дитина змушений наслідувати, ідентифікувати себе з несимпатичним головним героєм - неминуче страждає внутрішнє самовідчуття малюка.


Діти - істоти відкриті й добрі і усмоктують в себе все, як губка. А тепер уявіть собі, що може випробувати маленький чоловічок після сорока хвилин перегляду мультика, головна ідея якого бійки, битви, погоні, перетворення на мутантів і чудовиськ, кров, вибухи та інші "принади"? Для чого маленьким дитячим вушках вислуховувати лайку та образи, якими обсипають один одного герої мультфільму? Про які здорових посмішці і сміх може йти мова? Що у всьому цьому пізнавального і повчального? Такий перегляд може лише "збагатити" лексику дитини нецензурними виразами, розвинути такі почуття, як злість і агресія. Дорослий, психічно здорова людина - і той зазнає неприязнь від побаченого і почутого. Після такого можна не дивуватися появі боязні темноти, страху залишатися на самоті, жорстокості в грі і агресивної поведінки в житті і багатьом іншим "результатами".